Тихо ллється у струмочку водичка
Тихо ллється у струмочку водичка, Так і твій ніжний голос лунає. По шкірі мурашки від твого личка, Та все тіло від пристрасті палає. Ти у рабство взяла мою душу, Що не хочу я більше нічого. Про тебе думати лише мушу, А це буває в мене надовго. Закіпаю швидше за чайник, Хоч із мене можна чай наробити. Ось такий я твій власний вульгарник, Бо ти змогла собой так мене запалити. Я, як вічний вогонь палаю, І не погасну та буду довго горіти. Жаль, що лише таких грошей не маю, Щоб подарувати тобі самі найкращі квіти.
2024-10-02 20:44:37
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2729
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2151