Тихо ллється у струмочку водичка
Тихо ллється у струмочку водичка, Так і твій ніжний голос лунає. По шкірі мурашки від твого личка, Та все тіло від пристрасті палає. Ти у рабство взяла мою душу, Що не хочу я більше нічого. Про тебе думати лише мушу, А це буває в мене надовго. Закіпаю швидше за чайник, Хоч із мене можна чай наробити. Ось такий я твій власний вульгарник, Бо ти змогла собой так мене запалити. Я, як вічний вогонь палаю, І не погасну та буду довго горіти. Жаль, що лише таких грошей не маю, Щоб подарувати тобі самі найкращі квіти.
2024-10-02 20:44:37
1
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
34
8030