Тихо ллється у струмочку водичка
Тихо ллється у струмочку водичка, Так і твій ніжний голос лунає. По шкірі мурашки від твого личка, Та все тіло від пристрасті палає. Ти у рабство взяла мою душу, Що не хочу я більше нічого. Про тебе думати лише мушу, А це буває в мене надовго. Закіпаю швидше за чайник, Хоч із мене можна чай наробити. Ось такий я твій власний вульгарник, Бо ти змогла собой так мене запалити. Я, як вічний вогонь палаю, І не погасну та буду довго горіти. Жаль, що лише таких грошей не маю, Щоб подарувати тобі самі найкращі квіти.
2024-10-02 20:44:37
1
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3502
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6627