Тихо ллється у струмочку водичка
Тихо ллється у струмочку водичка, Так і твій ніжний голос лунає. По шкірі мурашки від твого личка, Та все тіло від пристрасті палає. Ти у рабство взяла мою душу, Що не хочу я більше нічого. Про тебе думати лише мушу, А це буває в мене надовго. Закіпаю швидше за чайник, Хоч із мене можна чай наробити. Ось такий я твій власний вульгарник, Бо ти змогла собой так мене запалити. Я, як вічний вогонь палаю, І не погасну та буду довго горіти. Жаль, що лише таких грошей не маю, Щоб подарувати тобі самі найкращі квіти.
2024-10-02 20:44:37
1
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2426
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2683