Тихо ллється у струмочку водичка
Тихо ллється у струмочку водичка, Так і твій ніжний голос лунає. По шкірі мурашки від твого личка, Та все тіло від пристрасті палає. Ти у рабство взяла мою душу, Що не хочу я більше нічого. Про тебе думати лише мушу, А це буває в мене надовго. Закіпаю швидше за чайник, Хоч із мене можна чай наробити. Ось такий я твій власний вульгарник, Бо ти змогла собой так мене запалити. Я, як вічний вогонь палаю, І не погасну та буду довго горіти. Жаль, що лише таких грошей не маю, Щоб подарувати тобі самі найкращі квіти.
2024-10-02 20:44:37
1
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2453
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2886