Темрява
Олег Майнд
Нема бажання щось робити, Немає віри в щось святе. Немає сил мені тужити, Все одно це все пусте. В глибокій прірві, Мов в болоті, Лунає дивний брудний звук. Як наче на тяжкій роботі, Є біль і втома вічних мук. Не бачиш світла, Не бачиш сенсу, Для чого все це тут бува. Душа вже блідла, Та кров без перця, Немов старість наступа. А хочеш щось побачить гарне, Але це важко пояснить. Коли ти зла бачиш багато, То добре важко відобразить. Єдина втіха, Що тут не вічно, Все, що нас оточує. То буде щастя, Та буде світло, Це вже не трагічно, Дух оптимізму нас заохочує. Діждемось світла, В серцях наших, Та будем бачити яскраво. Хоч зараз все це непомітно, В очах наших, Але на оптимізм ми маєм право!
2024-10-03 10:49:03
1
0
Інші вірші поета
My ideas Сумно, важко, страшно Laziness Гріюсь світлою думкою
Інші поети
Annavi
@Ivanka_Kovalchook
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14191
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4726