В подумках на одинці
З думками веду я діалог,
Немов я став неначе лох.
Але це все самотність життя,
Яке створилось так від не каяття,
Якого серце не потребує,
Бо воно собі сумує,
За тим, що зветься радість.
Кручу діалоги я щодня,
Вирішив аналіз добрий розробити,
Та виправити помилки життя,
Щоб зручніше було жити.
Правда бачу лиш себе,
Себе, себе та лиш себе.
Других не бачу,
І не знаю,
Вірно я живу, чи ні.
Тому в собі лише блукає,
Щоб правду матку віднайти.
Хто прагне та шукає,
Той сто відсотків віднайде,
Все те,
Чого душа бажає,
Та в точку щастя попаде.
Не варто загонятись по дурницям,
Навіть коли немає поділитись,
Всім тим,
Від чого душа болить,
Потрібно тільки потерпіть,
Та потім все й переболить,
І вже спокійно можна жить.
2024-10-03 10:47:27
1
0