Стеля
Дивлюсь я на стелю І думку гадаю. Чому я без хмелю, Як в п'яному угарі. Що робити не знаю, І так років багато. Причин тому існує багато, Але всі вони не дають результат. Загнати в глухий кут може кожний, А ось вийти із нього не всі. Тому, хто на позитив спроможний, Той подолає прегради такі. Але що робити, Коли ідеї немає, Як знайти вихід від цієї рутини. Дивлюсь я на стелю, І думки немає, Що можу зробити, А що можу й ні. Дивуюсь я часто своїм Завзятим безсиллям, І наче це дорога у прірву. Але мужньо відстоявши Без ропоту стан цей, Я вихід знайду І туди я піду. Початок мужності терпіти безсилля, Середина її знайти грамотний шлях, А кінець її бути вже сильним, Й тоді кожний прославить тебе в похвалах.
2024-10-02 20:36:31
1
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2480
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1042