Стеля
Олег Майнд
Дивлюсь я на стелю І думку гадаю. Чому я без хмелю, Як в п'яному угарі. Що робити не знаю, І так років багато. Причин тому існує багато, Але всі вони не дають результат. Загнати в глухий кут може кожний, А ось вийти із нього не всі. Тому, хто на позитив спроможний, Той подолає прегради такі. Але що робити, Коли ідеї немає, Як знайти вихід від цієї рутини. Дивлюсь я на стелю, І думки немає, Що можу зробити, А що можу й ні. Дивуюсь я часто своїм Завзятим безсиллям, І наче це дорога у прірву. Але мужньо відстоявши Без ропоту стан цей, Я вихід знайду І туди я піду. Початок мужності терпіти безсилля, Середина її знайти грамотний шлях, А кінець її бути вже сильним, Й тоді кожний прославить тебе в похвалах.
2024-10-02 20:36:31
1
0
Інші вірші поета
Як вогник горить та палає Я двері відкриваю тихо Свята дівчина по земним законам Тихо ллється у струмочку водичка
Інші поети
Siriin
@Siriin
Creatore di poesie
@Creatoredipoesie
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1393
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4108