Контент, як вічний вогник не погасне
Сидиш і клацаєш пультом, Не знаєш, що дивитись. Все котиться вверх дном, Телебачення може скоро розоритись. Інтернет рятує від нудьги, Але і він нудьгу створив. Немов на балі сатани, інтернет там віскі пив. Набридло все, Немов нажерся ти очами. І вуха теж нажерлись Цілими ночами. Відчуваєш себе скотиною, На чиїйсь ти фермі. Спочатку тебе кормлять, як дитину, А потім стаєш перший, Кого сжеруть. Ось так люди і живуть, В своїх уявах власних, Неначе вогник непогасне, Від тих контентів інтернетних. Сидиш, гортаєш стрічку, Ніяк не зупинишся. І так всю нічку, Поки не втомишся. Таке життя, Сучасних людей. В цьому існує їх буття Гортання контенту серед пізніх ночей.
2024-10-02 13:30:38
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5638
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3261