Контент, як вічний вогник не погасне
Сидиш і клацаєш пультом, Не знаєш, що дивитись. Все котиться вверх дном, Телебачення може скоро розоритись. Інтернет рятує від нудьги, Але і він нудьгу створив. Немов на балі сатани, інтернет там віскі пив. Набридло все, Немов нажерся ти очами. І вуха теж нажерлись Цілими ночами. Відчуваєш себе скотиною, На чиїйсь ти фермі. Спочатку тебе кормлять, як дитину, А потім стаєш перший, Кого сжеруть. Ось так люди і живуть, В своїх уявах власних, Неначе вогник непогасне, Від тих контентів інтернетних. Сидиш, гортаєш стрічку, Ніяк не зупинишся. І так всю нічку, Поки не втомишся. Таке життя, Сучасних людей. В цьому існує їх буття Гортання контенту серед пізніх ночей.
2024-10-02 13:30:38
1
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4707
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2230