І все змінив день один
Був малим тоді я. Був зеленим як трава. Нічого не вмів, не знав Лишень дружити, вмів я. Та, але одного дня посварився з усіма. І лишився сам один. На самотній геть траві. І ось так до цих же днів. Сиджу самотній я траві. Вже не пам'ятаю 50 мені чи 40. Нічого вже не пам'ятаю я. Пам'ятаю лиш одненьке я. Яка була прекрасна дружба. Але пізно зрозумів я. Коли вже я не маю шансу. Кажу вам я і буду казати. Дружіть любі мої друзі. Бо, будете сидіти на самотній травичці до вічності.
2022-12-29 16:06:43
2
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1971
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1296