Він мене роздирав на шматки
Олена Скурська
Він мене роздирав на шматки, У прямих і прихованих сенсах. Я не знала куди мені йти - У вікно чи по зігнутих рейках. Легше просто не бачити сни, В них відверто і щиро щаслива. Я сьогодні пишу лиш собі, Бо це іноді так надважливо. Я не річка, пісок, не струна. Порівняння сьогодні лукаві. Просто я паралельно жива У світах чорно-білих яскравих. Так буквально умножив на нуль, Щоб згубила і істину, й віру, І розлогу, не сковану суть, Забуваючи, що надважливо. Він роками мене гнав туди, Де згорають зірки швидше лампи. Я змирилась з порожнім "прости", Він вважав, що мій розпач - то краплі. Він мене роздирав на шматки, Але то було зібгане тіло, Бо я душу змогла вберегти Й до життя все так само горіла.
2020-10-31 06:42:45
1
0
Інші вірші поета
Відкривай парасольку, бо летять голуби́ Як знайти свою точку щастя Тим, хто зараз палає у пеклі Серед рядків закінчились чорнила
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1564
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4577