Він мене роздирав на шматки

Олена Скурська

Він мене роздирав на шматки, У прямих і прихованих сенсах. Я не знала куди мені йти - У вікно чи по зігнутих рейках. Легше просто не бачити сни, В них відверто і щиро щаслива. Я сьогодні пишу лиш собі, Бо це іноді так надважливо. Я не річка, пісок, не струна. Порівняння сьогодні лукаві. Просто я паралельно жива У світах чорно-білих яскравих. Так буквально умножив на нуль, Щоб згубила і істину, й віру, І розлогу, не сковану суть, Забуваючи, що надважливо. Він роками мене гнав туди, Де згорають зірки швидше лампи. Я змирилась з порожнім "прости", Він вважав, що мій розпач - то краплі. Він мене роздирав на шматки, Але то було зібгане тіло, Бо я душу змогла вберегти Й до життя все так само горіла.

2020-10-31 06:42:45

Інші вірші поета

І раптом повернулися три крапки Як знайти свою точку щастя Знову вибух в твоїй голові Чи є ще ті, у кого кров без фальші

Інші поети

csillagnapsi

@Lucylillaa

Ana T77

@ana_tanjina

Олежка

@Dzelin

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16345

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5464