Чи є ще ті, у кого кров без фальші
Чи є ще ті, у кого кров без фальші? Хто чесний до кінця з своїм сумлінням? Хто визнає, що є за нього кращі І не ховається від гострого прозріння? Чи вміє хтось віддатись почуттям, Ось так, щоб догоріти без останку І не шукати потім вороття, І не чекати для початку знову ранку? Хтось може бути просто небайдужим? Або зізнатись чесно у апатії? Чи вільно дихати на повні груди? Не перейматися, що потім будуть наслідки? Завжди хоча б в одному із аспектів, Або хоча б в житті одного разу Спливає фальш із невідомих нетрів, Бо не існує в світі ідеалу.
2020-10-29 13:35:07
1
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2742
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4119