Чи є ще ті, у кого кров без фальші
Чи є ще ті, у кого кров без фальші? Хто чесний до кінця з своїм сумлінням? Хто визнає, що є за нього кращі І не ховається від гострого прозріння? Чи вміє хтось віддатись почуттям, Ось так, щоб догоріти без останку І не шукати потім вороття, І не чекати для початку знову ранку? Хтось може бути просто небайдужим? Або зізнатись чесно у апатії? Чи вільно дихати на повні груди? Не перейматися, що потім будуть наслідки? Завжди хоча б в одному із аспектів, Або хоча б в житті одного разу Спливає фальш із невідомих нетрів, Бо не існує в світі ідеалу.
2020-10-29 13:35:07
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13558
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2478