Тим, хто зараз палає у пеклі
Тим, хто зараз палає у пеклі, Поміж кіл несмішної комедії Принесіть хоча б склянку води І не треба кришталю богемії. Тим, кому боже світло пророчили, Заверніть у пакет хоч би попелу. Хтось із нього обернеться феніксом Чи ж покриється вщент глухим мороком. А до тих, хто вважав себе праведним Піднесіть найпрозоріше дзеркало, Розірвавши бельмо із затьмарення, Прокладаючи шлях до відвертості.
2020-11-03 05:57:49
0
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9294
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3067