Тим, хто зараз палає у пеклі
Тим, хто зараз палає у пеклі, Поміж кіл несмішної комедії Принесіть хоча б склянку води І не треба кришталю богемії. Тим, кому боже світло пророчили, Заверніть у пакет хоч би попелу. Хтось із нього обернеться феніксом Чи ж покриється вщент глухим мороком. А до тих, хто вважав себе праведним Піднесіть найпрозоріше дзеркало, Розірвавши бельмо із затьмарення, Прокладаючи шлях до відвертості.
2020-11-03 05:57:49
0
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1757
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3890