Тихесенько...
Тихесенько, у тво́їй стороні, Ми склали душі, наші, оберемком сіна. І скирди ті виднілись в далині: Пом'яті, стомлені і не прикрита спи́на. Без шуму, галасу, тенденцій і пропорцій! Ми відступили в тінь твоїх дерев! Не вистачає ілюстрацій чи емоцій, Що так переливались із джерел! І все тихесенько, у тво́їй стороні... Все більше скирд видніється із да́лі... І ноги всі поколоті в стерні... Хоча стерні, нема на тому перевалі...
2021-11-17 14:04:31
0
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13469
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5180