Тихесенько...
Тихесенько, у тво́їй стороні, Ми склали душі, наші, оберемком сіна. І скирди ті виднілись в далині: Пом'яті, стомлені і не прикрита спи́на. Без шуму, галасу, тенденцій і пропорцій! Ми відступили в тінь твоїх дерев! Не вистачає ілюстрацій чи емоцій, Що так переливались із джерел! І все тихесенько, у тво́їй стороні... Все більше скирд видніється із да́лі... І ноги всі поколоті в стерні... Хоча стерні, нема на тому перевалі...
2021-11-17 14:04:31
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1951
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9644