Тихесенько...
Тихесенько, у тво́їй стороні, Ми склали душі, наші, оберемком сіна. І скирди ті виднілись в далині: Пом'яті, стомлені і не прикрита спи́на. Без шуму, галасу, тенденцій і пропорцій! Ми відступили в тінь твоїх дерев! Не вистачає ілюстрацій чи емоцій, Що так переливались із джерел! І все тихесенько, у тво́їй стороні... Все більше скирд видніється із да́лі... І ноги всі поколоті в стерні... Хоча стерні, нема на тому перевалі...
2021-11-17 14:04:31
0
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2704
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13215