Тихесенько...

olga_t23

Тихесенько, у тво́їй стороні, Ми склали душі, наші, оберемком сіна. І скирди ті виднілись в далині: Пом'яті, стомлені і не прикрита спи́на. Без шуму, галасу, тенденцій і пропорцій! Ми відступили в тінь твоїх дерев! Не вистачає ілюстрацій чи емоцій, Що так переливались із джерел! І все тихесенько, у тво́їй стороні... Все більше скирд видніється із да́лі... І ноги всі поколоті в стерні... Хоча стерні, нема на тому перевалі...

2021-11-17 14:04:31

Інші вірші поета

Блават Не шукай мене... Залиште трохи дитинства... Спокійної ночі і світлої днини...

Інші поети

Shirudi NR

@shirudi17

Jenn

@Jenna_Jeanne

Aila

@aila4u

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

10920

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1353