Мисливець душ

Фреш

(18+)
Куди летить вистрелена куля Куди впаде від неї гільза Чому мала душа дитини Є більша, ніж твоя, є більша... Чому полюєш ти на правду Вона ж слабка, ти непоруш! Чому порушив кодекс честі Тепер ти став мисливцем душ Чому зламався як сірник Колись ти був мов арматура Чому стріляєш прямо в серце Тепер твоє життя тортури Чому ти не слухаєш зов серця А слухаєш сучих синів наказ Прийшов до нас - на чужу землю Тоді будь готовий вмирати під джаз Чи ти відчуваєш екстаз від війни? Ви нас дістали "мышебратья"! Та знай, що прийде світла час І перед Богом будеш на суді стояти Охотник душ (перевод на русский) Куда летит выстрелена пуля Куда упадет от нее гильза Почему маленькая душа ребенка Есть больше, чем твоя, есть больше... Почему охотишься ты на правду Она слабая, ты не тронь! Почему нарушил кодекс чести Теперь ты стал охотником душ Почему сломался как спичка Когда то ты бил как арматура Почему стреляешь прямо в сердце Теперь твоя жизнь пытки Почему ты не слушаешь зов сердца А слушаешь сукиных сынов приказ Пришел к нам - на чужую землю Тогда будь готов умирать под джаз Ты чувствуешь экстаз от войны? Вы нас достали "мышебратья"! Но знай, что придет время света И перед Богом будешь на суде стоять

2021-03-20 20:36:40

3

0

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

127

26

4137

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1349