Вірші
БОЛИТЬ
Мені болить. За те, що час пливе невпинно,
За те, що не збагнула щастя я,
За те, що сумним життя бути повинно,
За те, що розум просить каяття.
Мені так хочеться , щоб знов на сцену,
Де будуть пісня, люди й я ,
Де не згублю весну зелену,
Де буде щастя, де буду я.
Мені так хочеться назад в дитинство,
Де сотні й тисячі щасливих днів,
Де я не знаю, що таке презирство,
Де люди в масі тисячі вогнів.
Мені так шкода, що для всіх спливає
Той тихий час на світанку дня.
Що серед гомону правди немає,
Що і для себе вже я не я.
Мені чогось до сліз болить і крає,
Що все життя манірна гра,
Що час батьків моїх минає,
Що скоро лишусь я одна.
Боюсь я стін пустих в кімнаті.
Пустої тиші у житті боюсь,
І серед безліч різних віріантів,
Обрати вірний я боюсь.
Боюсь людей,
В моїм житті , вони мені лише брехали.
Лишали сльози в тисячі ночей.
Вони ніколи б не признали,
Що є щось цінне в темноті моїх очей.
5
0
431
Любіть!
Любіть життя! Воно ,немов отрута,
Таке п'янке, таке чомусь живе.
Ідеш по вулиці, і ось здається скрута,
Вона то є , то ось туточки мине.
Любіть себе! "Хтось" це зовсім інші люди,
Ви особливі, і час завжди пливе,
Він не спитає, як вам далі бути.
Він тут живе і там же він помре.
Любіть весну! Вона чарівні барви.
Ніхто не скаже , яка у ній краса.
Вона покаже чого так плачуть мальви,
Вона дарує шлях у небеса.
Любіть свій дім! Він тисячного вартий.
Він ваш притулок, ваш брат, ваш батько і сестра.
Цей світ він багатократний,
А світ твій часом це одна стіна.
Любіть любов! Це першокласна дама.
Це небуття, спокуса , почуття.
Це світ фантазій, це просто власна драма.
Вона палає аж до самого кінця.
Любіть любити! Не треба бити в грати.
Вони опора лиш для гіршого життя.
Любов чарівна, вона це власна мати.
Любіть любов! Таке у нас буття.
4
0
522
