Безіменний

Лакрімозний Тестамент

Ніч сталася раніше — сьогодні для мене, цим пообіддям і для них — завчасно стомлених на крильцях, не прополощених з лиском невагомістю, та не нахмарених густо на пір'ячку; скинуті деревами попам'яті, як віджите листя — вони познімали черевички, та вже гніздяться ніжками, кутаються голівками між відбитих подушечок на лопатках, між піддашшям та вогкою стіною, на дзьобику затамувавши посмак зеленуватого хлібу, що був вже не гнувся молочними зубами — це ось так було назовні, на холоді; тут, зі мною у передхолоді трачають жар обірвані лямпа та люстра, що це вони створили для мене ніч, та для нього створили: ось тією темною кімнатою, якою закралися мої ноги, що вийшли з цієї темної кімнати — розбризкалося стінами заточене свічадо в руках іншого; я, наблизившись, дивлюся в спину, та вже не стерплюю — хапаюся, грузну чорними долонями в шкіряній тіні, помаранчевими пальцями обволік пухку, незахищену темрявою гортань. Задушив себе та повалився, а очі іншого дивляться мені в очі, згори думають бачити себе рідного — й не бачать, а я дивлюся в очі йому, не бачити рідного - й не бачу, дивлячись, шелещу губами те, що мав над ним, задушеним, казати: «Де ти руками вибатожив моє дитинство, там я зчавив твою старість».

2023-01-06 18:10:18

0

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

43

33

8916

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2871