Філін
І цього ранку стишуються квіти.
Руки вивільняють пальці, швидко лізуть
митися очима,
дорогою зачіпаючи м'який сон
холодного обличчя.
Відкриваєш волохаті ноги,
відкидаєш ковдру
холонути від людини,
розгрібаєш прим'яту землю
й ось ти вже гаснеш на підлозі.
Тягнешся до стелі, вище норою,
обмацуєш усі важливі органи дому,
відомі місця занепалої глини.
Усе добре, лишень тобі хочеться на глибини свого ліжка.
Аж раптом збираєшся, рвешся до вікна, прочиняєш, протискаєш
під небом кротові очі.
Дихаєш
Цієї ночі не встежив хижий Філін
твого дому
І цього ранку стишуються квіти
І цього ранку ти живий.
2023-01-06 16:11:03
1
0