Пiд мicяцем
У темних зарослях її наздогнав. Вона, вже лежала серед пахучих трав, Руками пружними від мене відбивалась. Нарешті заспокоїлась — і диво сталось. Уста, мої, з її ми зіткнулися, Мов квітка багряна, розцвіла Втомлені обидва цим днем чудним Лежали під місяцем німим. #♪
2020-05-05 07:57:42
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1971
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
3810