Пiд мicяцем
У темних зарослях її наздогнав.
Вона, вже лежала серед пахучих трав,
Руками пружними від мене відбивалась.
Нарешті заспокоїлась — і диво сталось.
Уста, мої, з її ми зіткнулися,
Мов квітка багряна, розцвіла
Втомлені обидва цим днем чудним
Лежали під місяцем німим.
#♪
2020-05-05 07:57:42
4
0