Хто я?
Митець, мудрець, філосов чи людина?
Так, певно, перш за все людина,
Все інше йде уже від цього,
Або ж від Бога.
Як добре, що згадав про нього!
Бо ж в моєму розумінні людина -
Це щось ідеальне, вона все зробила!
Але так загралась, що створила творця,
Є надія, що жарт цей дійде до кінця...
Крім того, інші люди є,
І кожен кожному хтось був, або ж стає.
Я - Син, я - Брат, комусь Онук.
І десь, прямо у серця стук,
Амур смертельний налагодив лук...
Тепер Закоханий й Коханий водночас.
Щасливий. Не кожному щастить в наш час.
Я - Друг, Приятель, часом Побратим.
Можливо, комусь Ворог. Ах, менше з тим.
Це добре, з тим я розібрався,
Але не відповів ще поки, як я не старався.
Що маєм зараз?
Я є Людина - разом ж і Творець!
Це зрозумів, засвоїв, я - Митець.
Обрав я стилос, хай згниє стилет,
Я правлю словом, для своїх - Поет.
Поет, й до того всього наркоман,
В найтяжчій формі - з стажем Меломан.
Я той, хто тільки йде у світ.
А він десь йде мені на зустріч,
А десь не йде, тому я трохи злюся.
Скажіть мені, хто ж я набіса ще?
Я Мандрівник, Дослідник, Воїн?!
Лідер думок своїх, а інколи і твоїх?!
Я.........
Стоп.
Я є, я був, і далі поки буду,
Себе я знаю, знаю кого люблю,
Все що хотів довів, це ремесло покинув,
Своє життя живу, по трохи його двину.
Хтось навіть любить мої дивні вірші!
Тому я є всім тим, що тут згадав раніше.
Так це!
Життя іде, я навіть близько не програв,
Ще встигну стати всім, чим я іще не став.
11.12.2018
2019-02-22 22:46:24
7
1