Мої вірші

Vlad Hazda

Помітив я, що не лише коли усе в вогні, Мої вірші то йдуть, то ні. Часом закортить в нотатник вилитися їм. Десь місяць-два, допоки я їх їм: Зжираю, поглинаю, не пускаю, Ці кляті дріжді все ростуть в мені. А згодом рвуть на друзки й витікають. Течуть, печуть і обпікають, Все плавлять, давлять, тиснуть і ламають, Зі сталості в хаос проклятий зганяють І там на хвилю в бурі застигають. Збираю сили, бо інакше як? І загас уже і не веде маяк, Я йду й віршІ в собі підігріваю, Колишнє хрін зна що у форму заливаю. І байдуже: усе в вогні чи ні. Мої вірші, ви вільні, ви живі!

2021-07-23 06:56:33

Інші вірші поета

Просто без слів, занадто прекрасно Простота Особлива медитація Недоінструкція

Інші поети

Тесса

@caxxap16

Lg Ibarra

@TheLanguishedGal

Ann Hensel

@d0ntvv0rry

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

1980

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1914