Мої вірші
Помітив я, що не лише коли усе в вогні, Мої вірші то йдуть, то ні. Часом закортить в нотатник вилитися їм. Десь місяць-два, допоки я їх їм: Зжираю, поглинаю, не пускаю, Ці кляті дріжді все ростуть в мені. А згодом рвуть на друзки й витікають. Течуть, печуть і обпікають, Все плавлять, давлять, тиснуть і ламають, Зі сталості в хаос проклятий зганяють І там на хвилю в бурі застигають. Збираю сили, бо інакше як? І загас уже і не веде маяк, Я йду й віршІ в собі підігріваю, Колишнє хрін зна що у форму заливаю. І байдуже: усе в вогні чи ні. Мої вірші, ви вільні, ви живі!
2021-07-23 06:56:33
5
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13455
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5884