Занадто
Vlad Hazda
Вона завжди у всьому аж занадто, Занадто гарна та занадто говірка, Занадто добра, але щось було не надто У неї чомусь країлась душа. Останнім часом наче підмінили, Оту дівчину файну, молоду, І серце на усі замки закрили, А замість нього вставили діру. Вона завжди була серед усіх найкраща, Але впустила істину просту, Що жити неможливо ідеально І все піде, можливо, десь в пусту. Коли для всіх ти стала вже кумиром, Улюбленицею для усіх людей, То пам'ятай, що буде хоч один на світі, Та він зруйнує все в один прекрасний день. Тому не слід ніколи буть занадто, Й на скільки б того не хотіли ми, Наш світ постійно бореться з прекрасними, На жаль, навіть з прекрасними людьми.
2018-05-23 19:50:16
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Weronika Nikulina
Це так... проникливо і істинно.
Відповісти
2018-05-23 19:53:28
1
Інші вірші поета
Що відчуваю Вірш із хоку. Unknown Ніч - час віршів
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4786
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5749