Занадто

Vlad Hazda

Вона завжди у всьому аж занадто, Занадто гарна та занадто говірка, Занадто добра, але щось було не надто У неї чомусь країлась душа. Останнім часом наче підмінили, Оту дівчину файну, молоду, І серце на усі замки закрили, А замість нього вставили діру. Вона завжди була серед усіх найкраща, Але впустила істину просту, Що жити неможливо ідеально І все піде, можливо, десь в пусту. Коли для всіх ти стала вже кумиром, Улюбленицею для усіх людей, То пам'ятай, що буде хоч один на світі, Та він зруйнує все в один прекрасний день. Тому не слід ніколи буть занадто, Й на скільки б того не хотіли ми, Наш світ постійно бореться з прекрасними, На жаль, навіть з прекрасними людьми.

2018-05-23 19:50:16

8

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Weronika Nikulina

Це так... проникливо і істинно.

Відповісти

2018-05-23 19:53:28

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4617

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

2619