Сірник
Сірник спалахнув, дим пішов. Прикурив. Сподівався мабуть я на творчий порив. Але де там, то просто секундне полегшення, Що так швидко, із димом, знаходить завершення. У плейлисті бардак, буду чесний — звиздець. У хороших пісень надто швидко кінець. Чи сумний я? Та ні. Хоч напевне не знаю. Із думками далеко. Десь не тут. Я літаю. Що робив? А що буду? Для чого? Чому? Із питаннями сенси можливі знайду. Може спокій знайду? Та де там. Знову бунт, знов диверсія. Не життя, а суцільна й нудотна рефлексія. Знов сірник. Трохи світла. Я курець чи мертвець? А плейлисту здається вірвався терпець. Елвіс Преслі. Лед Зепелін. На дисерт у нас Цой. Хоч тут влучно... На кухні. "Последний герой".
2019-11-22 00:18:43
3
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2280
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1969