Особлива медитація
Думки єднає в купу легкий джаз, І щось важливе зрозуміти час. А може і не час... За мить усе згоріло, й полинуло у вись від нас. І ось ти тут, і світ увесь погас, А ти по-троху розумієш, що ти вже пішохід - не ас. А може ні? І десь видніється Пегас, А значить жЕвріє надія, що ми продовжим цей романс. І вкотре вже герой чіпляє шанс... Фарби з'являються, і раз - уже закінчився сеанс.
2018-10-05 19:24:51
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2669
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2633