Нова романтика Львова
Романтика Львова творилась її рукою, І ніби не вперше бува там, але все тепер незнайоме, І дивно здавалось, що все стало ще більш казкове, А повітря було наповнене кавою і її красою. Спливали навколо засніжені лиця і вулиці, Ми йшли ніби самі, нікого більше не бачачи, Діливши подих на двох, і серця скаламучені слухаючи, Сиділи в старому трамваї, що ніс нас кудись на околиці. Втікали від всіх і від всього, йшли туди, куди серце несло, Ховались в нічному кафе, смакували цілунки й вино, Закінчили все так банально, але красиво - на кіно, Відчувавши лише один одного, вину залишивши десь далеко й давно. Романтика Львова творилась її рукою, І ніби не вперше бува там, та тепер мене було двоє. Забрав половину її, на це мали згоду обоє, Частину себе залишив - певно це й називають любов'ю.
2019-01-07 23:22:11
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Emma
Треба когось дуже сильно кохати, щоб писати такі неперевершені вірші. ..
Відповісти
2019-01-26 11:40:23
1
Vlad Hazda
@Emma мені з цим пощастило)
Відповісти
2019-01-26 11:42:24
1
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
59
3
8625
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1790