Who understand me?
• PHISSO •
وَعِنْدَمَا لَمْ أجِدْ مِنَ البَشَرِ مَنْ يَفْهَمُنِي، صِرْتُ أبْحَثُ لِـ نَفْسِي عَنْ مَلْجَئٍ دَاخِلَ نَفْسِي..
2021-05-04 01:49:49
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Black flower
انها مشكلتي لا اجد من يفهمني
Відповісти
2021-05-17 22:58:47
1
• PHISSO •
@Black flower إن أردت التحدث فأنا هنا عزيزتي، تستطيعين محادثتي على الانستغرام لو رغبتِ.. سأصغي إليك 🖤
Відповісти
2021-05-17 23:01:27
1
Інші категорії
Гумористичні Подійні Ода Поеми Соціальні Філософські
Інші поети
Creatore di poesie
@Creatoredipoesie
-Rayures
@Catalina_P
Cassandra Primo
@cassandra_primo
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2370
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11168