Пісня моря
Мене приборкали чуттєві водоспади Але тонути там вкрай неприємно Така моя доля - постійно кохати Але завжди чомусь невзаємно Мене полонили бездонні ріки любові В передчутті пристрасного величчя Нехай нещирими були твої колискові У мене не сходила посмішка з обличчя Я хотіла зануритись в океан твоїх зіниць Плавати з тобою наодинці просто неба Знайти ключ від усіх твоїх таємниць, Але видно не судилося і краще не треба Така сумна й приваблива пісня моря Таке мені рідне й чуже узбережжя Здається, не знала б на світі я горя, Якби не твоє невзаємне безмежжя
2020-10-17 23:24:04
6
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1586
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1593