Пісня моря
Мене приборкали чуттєві водоспади Але тонути там вкрай неприємно Така моя доля - постійно кохати Але завжди чомусь невзаємно Мене полонили бездонні ріки любові В передчутті пристрасного величчя Нехай нещирими були твої колискові У мене не сходила посмішка з обличчя Я хотіла зануритись в океан твоїх зіниць Плавати з тобою наодинці просто неба Знайти ключ від усіх твоїх таємниць, Але видно не судилося і краще не треба Така сумна й приваблива пісня моря Таке мені рідне й чуже узбережжя Здається, не знала б на світі я горя, Якби не твоє невзаємне безмежжя
2020-10-17 23:24:04
7
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1107
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1430