Що робити?
Коли немає сили терпіти І стає важко посміхаєтись І хочеться просто полетіти В космос і не повертатись Зануритись в свою атмосферу Відчути, як самотньо зіркам Бо проводячи там не одну еру Їм так само одиноко, як і нам... Людей мільярди, а зірок ще більше І серед них шукаємо бажану прикмету Але ми будемо почуватися все гірше Поки не знайдемо потрібну комету ©AlinV
2018-09-05 08:28:25
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Delain
Дуже гарний вірш)))
Відповісти
2018-09-14 14:58:15
3
Alina Vykhrystyuk
@Delain дякую)
Відповісти
2018-09-14 15:03:34
2
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9216
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2895