Що робити?
Коли немає сили терпіти І стає важко посміхаєтись І хочеться просто полетіти В космос і не повертатись Зануритись в свою атмосферу Відчути, як самотньо зіркам Бо проводячи там не одну еру Їм так само одиноко, як і нам... Людей мільярди, а зірок ще більше І серед них шукаємо бажану прикмету Але ми будемо почуватися все гірше Поки не знайдемо потрібну комету ©AlinV
2018-09-05 08:28:25
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Delain
Дуже гарний вірш)))
Відповісти
2018-09-14 14:58:15
3
Alina Vykhrystyuk
@Delain дякую)
Відповісти
2018-09-14 15:03:34
2
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3841
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1454