Попутного вітра

Alina Vykhrystyuk

(18+)
Інколи зникають важливі люди І в думках питання: "може не склалося?" Плюють у душу наче верблюди А потім питають:"Щось сталося?" Що може буть гірше, я навіть, не знаю Коли тебе жахаються, як собаку Ну, що ж, сердечно від душі бажаю Попутного вітра вам в ср@ку! Можете йти, не дивуйтесь Залиште ключі на шифанері Для такого випадку, не хвилюйтесь Я навіть притримаю двері... ©AlinV

2018-10-13 19:54:57

Інші вірші поета

Невелика балада про ЗНО Поетична збірка Скільки коштує щастя Правда Василя Стуса

Інші поети

Victoria Zhyliak

@ZhyVi

Руслана Ивасюк

@RuslanaSofia

alia gala

@galaalia

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

2405

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11210