Le ciel est blanc

lys

Le ciel est blanc Blanc de paix Blanc de ma maman Blanc de méfaits Ô, si tu savais Combien ce vide est mauvais Ô, si seulement tu me voyais Je suis si loin de l'être parfait Le ciel est blanc Blanc de nous Blanc de boue Blanc de sou Ô, c'est de ta faute, si tu me regardais Si tu voyais combien tu me faussais Ô, si seulement tu l'étais Amoureuse à tuer le mal qui me hantait Le ciel est blanc Blanc est toi Blanc est moi, sans toi Blanc est encore aujourd'hui, tu ne sortiras pas Le mal me hante toujours. *** Cocodignou, 27 juillet 2021 (Image en fond de moi)

2021-07-28 11:06:11

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

KAYSEE

C'est vraiment magnifique

Відповісти

2021-07-28 11:10:36

lys

@KAYSEE Merci..

Відповісти

2021-07-28 11:25:06

Інші вірші поета

Sentiments Fleur fanée Si t'es le jour je serai là nuit Le feu est mon espoir, mon espoir me consume

Інші поети

Volodimir Scherbitsky

@Legioner

Umi Kurilo

@umi_san

Игумен Грамши

@Begemotok

Схожі вірші

Всі

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

9006

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11489