Les Humains ne vivent que pour eux
Les humains ne vivent que pour eux Parce qu'ils ne pensent qu'à leur vie Chacun se la partage, mais on se fiche de celle de ceux... Car la nôtre est si intéressante, pleine de péripéties ! Écoutez, la mienne est mieux Semblent-ils hurler Mais personne ne s'écoute au milieu... Tous absorbez par leurs aventures dont ils aiment tant parler On fait semblant d'être d'accord Mais qui s'en préoccupe vraiment ? Qui s'écoute encore ? Qui en a à faire de la vie des autres, franchement ? Alors taisez-vous. Ne dites plus rien juste un instant. Et les yeux vous ouvrirez Vous verrez les gens que vous n'avez jamais remarqué avant Et puis chantez La nature la vie, eux, Complimentez Vous-verrez, ils vous ferons la pareille, voire mieux Cessez d'être obnubilé par vous C'est égoïste, c'est ennuyant Trouvez le juste milieu entre les autres et vous Et enfin, aillez des dialogues philosophiques passionnants ! *** Cocodignou, 22 mai 2021
2021-05-22 13:00:35
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ygrecque
"et les yeux vous ouvrirez" Ô grand sage Yoda merci de nous partager ta sagesse !
Відповісти
2021-05-22 13:04:07
1
lys
@ Ygrecque Maiiis j'arrive pas à trouver des rimes sinon 😭😭😂
Відповісти
2021-05-22 13:04:53
1
KAYSEE
J'adore !!
Відповісти
2021-05-24 11:43:50
1
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14140
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3658