Mon espoir me perdra
Mes carnets de poèmes Reflètent ma vie Tes je t'aime Ils ne tomberont dans l'oubli  Ils marquent mes pages Ecrites dans la nuit noire Alors que le sommeil faisait naufrage Je me demande si je dois encore croire Car l'espoir de nombreuses fois A fini par me consumer Le phoenix je ne suis pas Je finirais en cendres fiées Mais moi si je regarde encore ton visage C'est parce que je crois aux étoiles Je crois à l'espoir, aux mirages C'est ça mes aurores boréales J'espère jusqu'au bout Ca me perdra un jour Mais si je passais à côté de vous Si je passais à côté d'un amour... *** Lili-Rose, 30 avril 2021 /Photo en fond de moi/
2021-05-01 11:17:53
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
HIRONDELLE .
WuW... c'est beau ♥
Відповісти
2021-05-01 12:07:04
1
lys
@HIRONDELLE . Oh merci
Відповісти
2021-05-01 13:34:16
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6165
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2719