malédictions
lys
étrange mélopée joue de mon cœur au goût âpre, mélancolique affreuse joie, jolie frayeur doux sorts, tours magiques la sorcière est mon amie, les Froideurs elle vient se glisser et entonne sa mélodie hypnotique, onirique, durant des heures réalité enfermée, l'esprit rajeuni sentiras-tu ton cœur agoniser dans ta poitrine ? remarqueras-tu le vide s'ouvrir à tes yeux ? penseras-tu, à ton tour, cueillir les épines ? regarderas-tu, les iris décolorés, le feu ? écriras-tu, pensant chasser la peine ? te fermeras-tu aux autres, dis-moi, t'isoleras-tu ? voudras-tu la solitude pour seule compagne, fidèle ? mourras-tu lentement, brisée ; et avoir un air macabre, souriras-tu ? sur mon papier jauni le doute s'offre un souffle de vie et comme des pétales, la malédiction s'ancre. - lys, 7 septembre 2022.
2022-09-28 20:19:32
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Perdix
Il y a pas à dire, tu es vraiment douée, tout s'enchaîne et c'est très mélodieux 🙂
Відповісти
2022-09-29 06:02:08
2
lys
@KAYSEE Merci !
Відповісти
2022-09-29 17:46:39
1
lys
@Perdix merci beaucoup !!
Відповісти
2022-09-29 17:46:46
Подобається
Інші вірші поета
- le parfait accord Qu'est ce que l'oubli ? ce corps, mon corps parce que c'était comme une promesse
Інші поети
Princess Mwas
@princess_mwas
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1724
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
11149