Seule dans le noir

lys

Je suis seule dans le noir. Il y a d'autres personnes, mais elles se sont cachées. Plus ou moins proche de moi. Il fait complètement noir et j'ai peur. J'ai peur du monstre. Il crie, il est violent. Je ne sais pas où est l'interrupteur, si seulement il y en a un. Maman, tu sais où est l'interrupteur ? Est ce qu'au moins tu le cherches ? Il y a des proches à l'étage du dessous, chez eux il fait jour. Je leur téléphone, peut-être savent-ils où est caché l'interrupteur ? « Oui. D'accord. Ok. Ah bon ? Je comprends ». Non, vous n'avez pas compris ! J'ai peur du noir, j'ai peur du monstre, il me recherche, je ne sais pas combien de temps je devrais rester cachée, je veux de la lumière ! Pourquoi... Pourquoi tu en m'entends pas ? Je suis seule dans le noir, et j'ai peur. Peur du monstre. *** procrastinatrice 09/02/21

2021-02-26 11:33:59

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

KAYSEE

Magnifique Ça représente tellement bien la peur J'adoooore

Відповісти

2021-02-26 15:52:40

lys

@KAYSEE Merci ☀️❤️ J'avais écrit ça sous forme de métaphore, l'interrupteur était la solution, le noir le fait qu'on ne voit pas où il est, donc qu'on ne trouve pas de solution au problème ^^

Відповісти

2021-02-26 16:19:14

Подобається

Інші вірші поета

Je t'aime, Magnolia Tu ne seras plus l'Amie Oubliée la vie est au jeu auquel j'ai perdu LiLi

Інші поети

Hannah

@hananahQbanna

Mateo Torres

@mateo_adrian

Maks Skalozub

@Max_Skalozub

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

3851

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1243