Seule dans le noir
Je suis seule dans le noir. Il y a d'autres personnes, mais elles se sont cachées. Plus ou moins proche de moi. Il fait complètement noir et j'ai peur. J'ai peur du monstre. Il crie, il est violent. Je ne sais pas où est l'interrupteur, si seulement il y en a un. Maman, tu sais où est l'interrupteur ? Est ce qu'au moins tu le cherches ? Il y a des proches à l'étage du dessous, chez eux il fait jour. Je leur téléphone, peut-être savent-ils où est caché l'interrupteur ? « Oui. D'accord. Ok. Ah bon ? Je comprends ». Non, vous n'avez pas compris ! J'ai peur du noir, j'ai peur du monstre, il me recherche, je ne sais pas combien de temps je devrais rester cachée, je veux de la lumière ! Pourquoi... Pourquoi tu en m'entends pas ? Je suis seule dans le noir, et j'ai peur. Peur du monstre. *** procrastinatrice 09/02/21
2021-02-26 11:33:59
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
KAYSEE
Magnifique Ça représente tellement bien la peur J'adoooore
Відповісти
2021-02-26 15:52:40
1
lys
@KAYSEE Merci ☀️❤️ J'avais écrit ça sous forme de métaphore, l'interrupteur était la solution, le noir le fait qu'on ne voit pas où il est, donc qu'on ne trouve pas de solution au problème ^^
Відповісти
2021-02-26 16:19:14
Подобається
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1540
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4060