Roses
Fleurs épineuses, aux grands pétales d'ombre Tumultueuses métaphores orageuses, si sombres Éclairs sur mes feuilles, nuages perdus Mon âme est en deuil, amours éperdus Roses s'éveillent lorsque renaît la nuit Mes feuilles t'on envoûté D'un poison fané Mes épines font perdre la vie La pluie viendra geler mes tords Ne pleure pas encore Je t'aime, mais te blesse Toi, emplie de sagesse Tu es une fille du Soleil Je suis une morte de la Lune Au crépuscule tout s'éveille Des peines, il n'y en a qu'une Découle de cet amour du mal L'entourage piqué d'épines violacées Je suis la seule au cœur sale La seule qui cause la marée La mer pourrait descendre La nuit pourrait s'étendre Sans un rayon de soleil Je fane, manque de sommeil *** Cocodignou, 20-21 juin 2021
2021-06-21 15:20:16
5
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
lys
@KAYSEE merci t'es adorable OwO
Відповісти
2021-06-25 11:15:49
1
Ilona
C'est vraiment sublime !
Відповісти
2021-07-25 22:35:36
1
lys
@Ilona Merci beaucoup !
Відповісти
2021-07-26 09:16:43
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2483
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8543