Roses
lys
Fleurs épineuses, aux grands pétales d'ombre Tumultueuses métaphores orageuses, si sombres Éclairs sur mes feuilles, nuages perdus Mon âme est en deuil, amours éperdus Roses s'éveillent lorsque renaît la nuit Mes feuilles t'on envoûté D'un poison fané Mes épines font perdre la vie La pluie viendra geler mes tords Ne pleure pas encore Je t'aime, mais te blesse Toi, emplie de sagesse Tu es une fille du Soleil Je suis une morte de la Lune Au crépuscule tout s'éveille Des peines, il n'y en a qu'une Découle de cet amour du mal L'entourage piqué d'épines violacées Je suis la seule au cœur sale La seule qui cause la marée La mer pourrait descendre La nuit pourrait s'étendre Sans un rayon de soleil Je fane, manque de sommeil *** Cocodignou, 20-21 juin 2021
2021-06-21 15:20:16
5
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
lys
@KAYSEE merci t'es adorable OwO
Відповісти
2021-06-25 11:15:49
1
Ilona
C'est vraiment sublime !
Відповісти
2021-07-25 22:35:36
1
lys
@Ilona Merci beaucoup !
Відповісти
2021-07-26 09:16:43
1
Інші вірші поета
- la chance que t'as Il a fallut tout ça pour toi ? Lili-Rose Ma double pensée
Інші поети
Thomas Agud
@thomasagud
Łahodnaja
@SomeMilkWithCoffee
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5455
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6164