Menteurs.
Tu caches bien ta personnalité Derrière ton petit sourire attentionné. Tu rigoles tout le temps, Complimente à chaque instant, Même quand tu n’aimes pas ce que tu vois. T’es une personne merveilleuse, pleine de joie, Mais pour ça, je te critique. T’es incapable de dire une chose véridique, Tu vis dans le mensonge. Montre moi ton vrai visage, S’il te plaît, arrête d’être hypocrite. Hypocrite. Moi aussi, parfois, je le suis, Comme tout le monde ici. Et je déteste l’être. Et je déteste ceux qui le sont. Ceux qui ignorent la définition du mot « franchise », Qui cachent d’immondes secrets Et que font semblant, juste pour leur réputation. Hypocrites.
2021-05-29 15:18:11
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
KAYSEE
Très beau poème, j'aime beaucoup
Відповісти
2021-08-03 13:39:02
1
HIRONDELLE .
@KAYSEE merci ♥
Відповісти
2021-08-03 16:49:14
1
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2530
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2880