PEUR
HIRONDELLE .
De mourir. De ne pas être à la hauteur. De ne plus rire. J'ai peur. PEUR Elle ne veut pas partir, Me suit partout, comme une ombre. Je lui hurle de déguerpir, Mais elle reste. Désespérée, je sombre. PEUR « Hé ho Tu te réveilles princesse petit pois ? » J'me remets de mon trépas, Écoute cette drôle de voix. « Princesse petit pois » ? Je ne comprends pas ? PEUR Je réfléchis dans ma terreur. C'est vrai, en soi. À force d'être trop sensible à la peur, Je deviens une princesse petit pois. PEUR Je comprends. Fais volte-face. Je ne pourrais pas avoir peur éternellement. Toujours effrayée, je lui fais face. ESPOIR (mon poème fait exactement 99 mots ! C'est un signe !)
2021-11-21 17:15:45
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Perdix
C'est super beau ! Il y a un véritable rythme tout au long de la lecture et les rimes sont très jolies
Відповісти
2022-10-17 09:48:16
1
Інші вірші поета
Cœur de papier Menteurs. Soi-même Regrette.
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3609
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4617