شفاء
جميلة هي، راحة الشفاء لكن.. مر هو، طعم ذاك الدواء ليس بي مرض وأحمد الله على كل حال لكني.. عصيت الأوامر من قبل وخسرت راحة البال كان قلبي طاهرا من جرم الحب وأضحى بسبب شخص اراده ساحة حرب اريته اني اسامح بلا حدود فحطم قلبي وكياني.. بكل برود كأن حبي له كقنينة خمر شرب ما بها للمتعة، ثم رماها.. هذا كل ما في الأمر يا ويلك يا عزيزي ألم تدرك أن حبي لك كان حقيقي؟ رحلت بقلبك ثم عدت لأنك لم تجد غيري وأنا بحماقتي صدقت أنك اشتقت إلى حضني حقا انك لا تأبه بكل ما فعلت لا بل إنك لا تعترف أصلا بما ارتكبت اعتدت أن تجدني ورائك كلما استدرت عندها قيمتي استصغرت لا تخطئ في تقديري يا هذا انا لست حمقاء هل رأيت يوما شجرة تجري وراء ورقة سقطت منها كالخرقاء؟ لذا المرة المقبلة عندما تذهب، لا تعد إلي على الأبواب تقرع لأن عندي جذورا حتى برحيلك لن تدعني أقع أحببتك بقدر فضاءنا الواسع الذي لم تحبه لأنك خائف من غموضه الشاسع أردت أن تبقى على الأقل صديقي أيها الأبله ستندم فأنت خسرت قلبا ثمينا لن تجده مثله لقد شفيت نفسي من كل ذنب أذنبته وسيأتي يوم تذوق به مرارة ما تذوقته ~~~ "اذا اعجبتك القصيدة واكملت القراءة لا تنس اخباري برأيك عنها في التعليقات والضغط على زر الإعجاب ومتابعة الحساب... فضلا وليس أمرا" شكرا 😊❤ ~PurpY 💜~
2018-09-06 13:46:09
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
البومه
قمه ف الابداع 💖 استمري ف تشر ابدعاتك 😛
Відповісти
2018-09-19 01:24:20
2
البومه
ن*
Відповісти
2018-09-19 01:24:25
2
Purple_بنفسجي ( PurpY <3 )
@البومه شكراا أكيد سأستمر بتشجيعاتك 💜💜
Відповісти
2018-09-19 11:24:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1739
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5656