شفاء
جميلة هي، راحة الشفاء لكن.. مر هو، طعم ذاك الدواء ليس بي مرض وأحمد الله على كل حال لكني.. عصيت الأوامر من قبل وخسرت راحة البال كان قلبي طاهرا من جرم الحب وأضحى بسبب شخص اراده ساحة حرب اريته اني اسامح بلا حدود فحطم قلبي وكياني.. بكل برود كأن حبي له كقنينة خمر شرب ما بها للمتعة، ثم رماها.. هذا كل ما في الأمر يا ويلك يا عزيزي ألم تدرك أن حبي لك كان حقيقي؟ رحلت بقلبك ثم عدت لأنك لم تجد غيري وأنا بحماقتي صدقت أنك اشتقت إلى حضني حقا انك لا تأبه بكل ما فعلت لا بل إنك لا تعترف أصلا بما ارتكبت اعتدت أن تجدني ورائك كلما استدرت عندها قيمتي استصغرت لا تخطئ في تقديري يا هذا انا لست حمقاء هل رأيت يوما شجرة تجري وراء ورقة سقطت منها كالخرقاء؟ لذا المرة المقبلة عندما تذهب، لا تعد إلي على الأبواب تقرع لأن عندي جذورا حتى برحيلك لن تدعني أقع أحببتك بقدر فضاءنا الواسع الذي لم تحبه لأنك خائف من غموضه الشاسع أردت أن تبقى على الأقل صديقي أيها الأبله ستندم فأنت خسرت قلبا ثمينا لن تجده مثله لقد شفيت نفسي من كل ذنب أذنبته وسيأتي يوم تذوق به مرارة ما تذوقته ~~~ "اذا اعجبتك القصيدة واكملت القراءة لا تنس اخباري برأيك عنها في التعليقات والضغط على زر الإعجاب ومتابعة الحساب... فضلا وليس أمرا" شكرا 😊❤ ~PurpY 💜~
2018-09-06 13:46:09
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
البومه
قمه ف الابداع 💖 استمري ف تشر ابدعاتك 😛
Відповісти
2018-09-19 01:24:20
2
البومه
ن*
Відповісти
2018-09-19 01:24:25
2
Purple_بنفسجي ( PurpY <3 )
@البومه شكراا أكيد سأستمر بتشجيعاتك 💜💜
Відповісти
2018-09-19 11:24:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3561
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9371