La dernière danse
(18+)
Elle semble sourire Sa tête, tournée vers les oiseaux. Il y'a peu on l'entendait rire Tout lui semblait si beau. Elle entend comme des murmures Qui s'amenuisent jusqu'à ce que le silence perdure. Elle est perdue dans ses pensées. Elle ne peut plus danser. Dans son tutu rosé rouge, Ses yeux deviennent lourds Une voiture s'est stationnée, Elle vient de la percuter.
2020-10-14 15:38:41
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
KAYSEE
Oh... C'est si triste Mais tu écris divinement bien ^^
Відповісти
2020-10-29 16:50:30
1
purple_ninja_dragon
@KAYSEE Merci ça fait plaisir à lire ^^
Відповісти
2020-10-29 17:50:38
1
Luna Gerta
Oh... Les mots sont justes et sonnent bien, et malgré le triste évènement que tu relates on a l'impression que les vers sont légers... comme une danseuse ;)
Відповісти
2020-11-13 20:50:36
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12124
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1034