Rain—A Genuine Friend
She was aspiring for more, But saw little. She wanted to delve more but did little, She wanted to complain, But restrained and just kept accepting, Until those rain droplets chilled down her cheeks. She whispered, But seemed inaudible, She was drenched, Yet, did not complain for an umbrella. She was betrayed, But never left hoping, She was precipitating, But loved the gentle rain, When it slowly kissed, She did not feel lonely anymore, She had a "natural friend" , Who possessed her by now. But this time, She did not restrict—these Genuine and innocent driplets, Who penetrated into her, And calmed her soul. They brought solace into her life, And soaked the rain out of her eyes.
2020-02-01 18:42:22
5
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Rajrani Sadhu
@shadowlinxxx morgan umm...well I would say what I follow behind my poems is that write with your heart not by mere ink 😄
Відповісти
2020-02-05 17:33:56
Подобається
shadowlinxxx morgan
Ok thx
Відповісти
2020-02-06 19:29:03
2
Rajrani Sadhu
Відповісти
2020-02-06 19:32:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2605
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2556