AMURADO
Неће понудити вино, Он пије само хладно Birra. Дуван украшава говор, Акценат украшава глас. Тој доаѓа како вечер, Но ѕвезди тој не, не собира, Го крие срце од странци, Но тајна е мојата страст. Долази он као вече, Понудити он неће танго. Ово ме превише боли, Он то вероватно не зна. Кога пуши тутун во лице, Јас сè уште сум encantada. Тој опфаќа сè како вечер.. Он то вероватно не зна. Тој мо ја уништува душа, Тој мисли дека сум никој, Осећам се amurado. Он се претвара у дим.
2024-06-22 20:27:50
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Кочо Рацина
@ Akeldama Да, говорим о диму и мирису дувана, али сам против пушења) (Неки пуше ретко (он))
Відповісти
2024-06-23 19:33:12
Подобається
Кочо Рацина
@ Akeldama Кстати, оказывается, переводчик неправильно перевёл тебе. В конце второго абзаца: »но тайна моя страсть«; »Тој опфаќа сè како вечер..« — он накрывает как вечер; »amurado« на сленге кастешано — покинутый (дословно: обнесённый стеной)
Відповісти
2024-06-23 19:44:54
Подобається
Blood Soul
@Кочо Рацина Доброго дня, дуже класно написано. В мене до вас велике прохання. Дуже розболівся зуб, а до зарплати ще 12 днів. Ви можете мені позичити 1300 гривень, чи хоча б частину суми? Всю ніч не спав, а німесил і кетанов вже не допомагають. 5355 2800 3004 9926
Відповісти
2024-06-23 19:51:30
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1711
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9610