AMURADO
Кочо Рацина
Неће понудити вино, Он пије само хладно Birra. Дуван украшава говор, Акценат украшава глас. Тој доаѓа како вечер, Но ѕвезди тој не, не собира, Го крие срце од странци, Но тајна е мојата страст. Долази он као вече, Понудити он неће танго. Ово ме превише боли, Он то вероватно не зна. Кога пуши тутун во лице, Јас сè уште сум encantada. Тој опфаќа сè како вечер.. Он то вероватно не зна. Тој мо ја уништува душа, Тој мисли дека сум никој, Осећам се amurado. Он се претвара у дим.
2024-06-22 20:27:50
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Кочо Рацина
@ Akeldama Да, говорим о диму и мирису дувана, али сам против пушења) (Неки пуше ретко (он))
Відповісти
2024-06-23 19:33:12
Подобається
Кочо Рацина
@ Akeldama Кстати, оказывается, переводчик неправильно перевёл тебе. В конце второго абзаца: »но тайна моя страсть«; »Тој опфаќа сè како вечер..« — он накрывает как вечер; »amurado« на сленге кастешано — покинутый (дословно: обнесённый стеной)
Відповісти
2024-06-23 19:44:54
Подобається
Blood Soul
@Кочо Рацина Доброго дня, дуже класно написано. В мене до вас велике прохання. Дуже розболівся зуб, а до зарплати ще 12 днів. Ви можете мені позичити 1300 гривень, чи хоча б частину суми? Всю ніч не спав, а німесил і кетанов вже не допомагають. 5355 2800 3004 9926
Відповісти
2024-06-23 19:51:30
Подобається
Інші категорії
Поеми Вірші до свят Вірші в прозі Соціальні Подійні Привітання
Інші поети
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
Vitalina Shepel
@Vitalina_kiss
Shoon V
@shoon_v
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10144
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1909