AMURADO
Кочо Рацина
Неће понудити вино, Он пије само хладно Birra. Дуван украшава говор, Акценат украшава глас. Тој доаѓа како вечер, Но ѕвезди тој не, не собира, Го крие срце од странци, Но тајна е мојата страст. Долази он као вече, Понудити он неће танго. Ово ме превише боли, Он то вероватно не зна. Кога пуши тутун во лице, Јас сè уште сум encantada. Тој опфаќа сè како вечер.. Он то вероватно не зна. Тој мо ја уништува душа, Тој мисли дека сум никој, Осећам се amurado. Он се претвара у дим.
2024-06-22 20:27:50
4
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Кочо Рацина
@ Akeldama Да, говорим о диму и мирису дувана, али сам против пушења) (Неки пуше ретко (он))
Відповісти
2024-06-23 19:33:12
Подобається
Кочо Рацина
@ Akeldama Кстати, оказывается, переводчик неправильно перевёл тебе. В конце второго абзаца: »но тайна моя страсть«; »Тој опфаќа сè како вечер..« — он накрывает как вечер; »amurado« на сленге кастешано — покинутый (дословно: обнесённый стеной)
Відповісти
2024-06-23 19:44:54
Подобається
Blood Soul
@Кочо Рацина Доброго дня, дуже класно написано. В мене до вас велике прохання. Дуже розболівся зуб, а до зарплати ще 12 днів. Ви можете мені позичити 1300 гривень, чи хоча б частину суми? Всю ніч не спав, а німесил і кетанов вже не допомагають. 5355 2800 3004 9926
Відповісти
2024-06-23 19:51:30
Подобається
Інші категорії
Любовні Соціальні Привітання Поеми Історичні Вірші в прозі
Інші поети
GRAFO
@grafo
Andrii Katiuzhynskyi
@Katiuzhynskyi_Andrii
Юнита
@neizvestnaya_kim
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3505
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3609