Ми з тобою...
Ти обрав її а не мене. Як обирають все на світі, і знаєш саме головне, що ми з тобою все ще діти. Давай у твої сімдесят будемо пити каву зі старбаксу, гуляти вуличками, усміхатись, дивитись одне на одного й не поспішно цілуватись. Скажу тобі тоді одне, я не буду більш брехати, таке кохання як у нас було і має статись. Таку любов пронесем через віки і не будемо старатись, одягати ті маски, хіба, що тільки карантині маски, бо ми з тобою переживемо і корону, і чуму. І все ж залишимось такими, бо сильно я тебе люблю.
2021-01-10 14:10:29
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Наталия Вормир
😍😍😍
Відповісти
2021-01-10 16:55:00
1
Рома Райн
Відповісти
2021-01-10 16:56:40
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5841
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2189