16

Руслана Семенюк

Я завше у вІршах показую душу Я пишу про те, що не промовлю вживу Хоч десь, та сказати все ж таки мушу Що завдяки тобі я ще досі живу Твої слова дійсно вселяють надію Ти віриш у мене навіть більше чим я Зі мною так важко, я все розумію Як казали люди, я та ще змія Але ж ти знаєш яка я насправді У відвертих розмовах не сховаєш себе І якщо все ж таки казати поправді Мені зараз, як ніколи, не вистачає тебе

2023-01-15 22:07:35

3

0

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

74

13

5671

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

39

2

2642