16
Я завше у вІршах показую душу Я пишу про те, що не промовлю вживу Хоч десь, та сказати все ж таки мушу Що завдяки тобі я ще досі живу Твої слова дійсно вселяють надію Ти віриш у мене навіть більше чим я Зі мною так важко, я все розумію Як казали люди, я та ще змія Але ж ти знаєш яка я насправді У відвертих розмовах не сховаєш себе І якщо все ж таки казати поправді Мені зараз, як ніколи, не вистачає тебе
2023-01-15 22:07:35
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1673
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4016