Будь проклята, московіє!
Іде війна, палає у вогні країна,
та ось вже виглядає сонце із руїни,
таке пекуче і нещадне, немов пекло.
Бодай же вам у очах померкло,
щоб вкрились трупом ви, ворожі душі.
Немає поміж вас людини, немає мужа,
бо ви — та гниль, що вилізла з болота.
Московія, куди ж полізла вся твоя голота?
Чи чуєш колискову, що співає Україна?
Від Заходу до Сходу неподільна, вільна!
То ті слова — прокляття сучим дітям,
що не давали спокою століттями,
все тягли руки, кістляві руки до землі,
бодай же б здохли всі ви у пітьмі!
Будь проклята, Московіє. Не маєш в серці Бога.
Та знай, що завжди за нами перемога!
Бо Україна — Фенікс, що завше воскресає.
Навесні першим цвітом проростає.
Будь проклята на віки вічні, пізнай же ти руїну!
За Бучу, Мелітополь, Ірпінь, за всю мою Вкраїну.
Довіку не відмиєшся від крові, ні.
Ти ненависть і лють знаходиш у війні,
та впадеш нижче дна, вслід за кораблем.
Нема Московії — нема для світу і проблем.
І кожен хто ступив на мою землю — згине.
Предків голос в боротьбі вже лине.
Козацький дух вирує над степами,
повстанський рух воскрес над байраками.
І знявся вогонь помсти, до небес, жагучий.
Будь проклятий, москаль, син сучий.
Заживо схоронить моя свята земля.
Чуєш відьма співає — ось смерть твоя!
Кулею і словом, дією й жагою,
засміюсь над мертвим трупом, над тобою!
Будь проклята, Московіє! Буде й тобі розплата.
Бо кара приходить і на ката.
Будеш розірвана вовками на шматки,
а у містах і селах розкидані будуть дітей твоїх кістки!
Нема тобі прощення і не буде!
А Україна перемогу знову здобуде!
2023-01-14 15:44:51
4
0