.
Рутенія
Пустелею встелений шлях в нікуди. Доровказу немає: куди мені йти? Вітром гонима, а чи людьми? Світла не видно; я не хочу пітьми! Стомилась мовчати про свою печаль. Хоч серце стає холодним, мов сталь. І розум втрачаю, бо зневірилась жити. Фіналу не видно; я не хочу любити! Кинула виклик самісінькій Долі. Знайомі стежини протоптала до болю. Проте не вернула того, що бажала. Минуле не вернеш, скільки б не ридала!
2023-02-24 23:28:37
4
0
Інші вірші поета
Мій біль — моя сила ЄВА І ЛІЛІТ МОТРЯ — МАЗЕПІ Суккуб
Інші поети
Ella Verrremi
@verrremi
Emu
@starflower
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12286
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1619