Нові Єви
Я не Ліліт, а звичайнісінька Єва, що створена із твого ребра. Немає у мене ні сили, ні крил. Я навіки твоя раба. Лялька, що потрібна тобі для розваги, а завтра забудеш про мене. Ти любиш Ліліт. До мене ні каплі поваги! Дивлюсь, як стікає кров із власної вени... Не страшно померти. Ти про мене забудеш. Нову Єву створиш з ребра. Тільки знай, що Ліліт ти ніколи не здобудеш, бо вільна вона, а не раба! І скільки нас, отих зламаних Єв, що створені на догоду тобі? Скільки жертв у землі, Адаме, ти схоронив. Не згадаєш уже, далебі... Та ніколи не зітреш із пам'яті ту, що відмовила, відцуралась Едему, і полинула в ніч, в глуху дрімоту, тепер вона — демон! Нещасний і бідний у своїм коханні, ти у Євах шукав спасіння. Загубив спокій у любовних стражданнях. Не пізнати тобі прозріння! І ламаєш долі своїх покірних дружин, бо Ліліт не схилила спину! Завтра я теж у землі спочину, а ти створиш для себе нову Єву...
2023-01-14 14:56:10
0
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1909
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5611