مقطع من نصي "حنين"
أعود بعد عشرين عاما إلى ديارك، أين حط الحنين رحاله وتفاقمت حمم الذكريات. أراك بعين ما رأت رغم ما مر عليها من بهارج الأرض سواك، عبر زجاج النوافذ المغبرة، تنتصب هناك، أمام اللوحة الأخيرة حيث تمتزج دمائي بنزف ضوئي لروحك. أراك كما اعتدت أن أراك، صامدا صامتا مقاوما وثابتا على الحرف الأخير والوعد الذي لا يخيب. أهم بالمضي إليك، بطرق الأبواب الموصدة على انتظار، وإيقاظ الياسمين الحزين بقدري وقدرك تحت شرفات النوافذ.. أهم بعناقك  والانصهار بقلبك والرجوع إلى دفئك واعتناقك دينا وكفرا. بعدها تخونني الحركات ويعود الصوت خائبا كالغصص، وككل السنوات العشرين التي مضت في الغياب، أعانق صورتك اليتيمة وما اجتمع في الفؤاد عبر الأيام من لهفة واشتياق.. ثم أمضي مجددا نحو الرحيل ونحو الخيانات. 12/06/2018 صبرين
2018-09-02 23:27:10
23
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
ايلينا اه
@شفق بل إنتي نجمتي 💜
Відповісти
2018-09-04 17:01:30
1
شفق
@rainey يا قلبي
Відповісти
2018-09-04 17:52:21
Подобається
lili
روعاااتك تلامس شغاف قلبي 💛💚
Відповісти
2018-09-07 17:37:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2353
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1689