مقطع من الرسالة الثانية قبل الانتحار
يا أطلنتسي البعيدة، ويا سمرقند المدفونة في ضمير الأرض، ويا إرم ذات العماد الضائعة ويا كنعان القديمة ويا بقايا الأندلس ويا نيران كربلاء المنطفئة ويا مدينة في أقاصي الأرض أبكيها ويا وطنا جائرا يا حلما هاجرا ويا وجعا يكتسح كياني من الوريد إلى الشريان، يا كفرا، يا ظلما، يا إثما و يا جحيما أشتهي المكوث في تياره! كم سنة ستمضي من دون أن نزرع الياسمين في حديقة بيتنا؟ من دون أن نكتب القصائد على جدراننا، من دون أن نصلي معا للنجمة السداسية والصلبان وقبلة الإسلام؟ من دون أن تصير أورورا ماسة براقة على سقفنا؟ من دون أن ينعكس المنصور في خلجانها شمسا راقصة؟ من دون أن نستلقي والسماء غطاءنا، والأرض مهد ناعم من تحتنا؟ من دون أن أنتشر كالدخان في الزوايا، وأحط مرة كالحنين في انحناءات الجسد ومرة مجازا بين الدفاتر والأنين؟ كم مرة سيخذلنا الحضور والغياب؟ كم مرة سنفترق حين يفتح الفردوس بوابته العتيقة لنا؟ كم مرة سنلتقي حين تحول بيننا كل الظروف والسبل؟ كم عمرا يلزمنا كي ندرك كل ما لا ندرك؟ وكم خيبة سنحيا، لنجلس ممزقين نحصد ما تركنا خلفنا من خسائر؟ 17/03/2018 صبرين
2018-09-02 22:33:48
22
23
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (23)
شفق
@Aya Joy شكراااااااا انت لحلوة :*
Відповісти
2018-09-03 01:51:35
Подобається
آيــلــوس.
تجنننننننننننن حبيتتتهههاااا ♡♡♡♡♡♡♡
Відповісти
2018-09-03 12:29:23
1
شفق
@ آيــلــوس. شكرااااااا يا قلبي انت لتجنني
Відповісти
2018-09-03 13:12:46
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1285
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4990