ключ к разгадке
До конца доиграй ты на пользу другим, Доложись, довставай и умри молодым Додыши, дорисуй этот блеклый эскиз Ты забыл его суть — привык называть "жизнь" Медленно летят дни. Смог бы раньше сказать что такие стихи ты захочешь писать? Недожил, недобыл тем, кто ценит Мечту Что другим подарил, у себя я краду Вместе с тем не забыл я себя похвалить: Видно, правильно жил, раз теперь инвалид И раз тошно теперь от своих же стихов, от своих же потерь, что принять не готов Свято верил я в то, что мой правилен путь, что единственный, что я не должен свернуть Будет ли стоять дом, раз фундамента нет? Вот я — пред рубежом неистраченных лет Я стою здесь пустой — всё рассыпалось вмиг. Отозвался грозой мой панический крик Ты не думай о том, что полезно другим Мешай водку с вином Люби, смейся, твори Будь раз в месяц богат, а живи на гроши Постигай авангард и бесстыдно греши Не спеши быть святым, не страдай, не реви Раз умрёшь молодым, ты хотя бы живи
2020-04-02 23:21:49
20
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
ELena Filimonova
Ты большой молодец, Егорушка))) У тебя очень хорошие стихи
Відповісти
2020-06-02 14:04:06
1
Corry T'Erickson
👌✨👏👏Я поражен этим стихотворением😄 Приятно и легко читать, как и ваши другие стихотворения. Смысл точно отражается в каждой строфе. ✨
Відповісти
2020-07-05 16:13:12
1
Nadine Tikhonovitch
Это достойное произведение👏
Відповісти
2020-07-24 16:19:30
1
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2745
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2350