ключ к разгадке

До конца доиграй ты на пользу другим, Доложись, довставай и умри молодым Додыши, дорисуй этот блеклый эскиз Ты забыл его суть — привык называть "жизнь" Медленно летят дни. Смог бы раньше сказать что такие стихи ты захочешь писать? Недожил, недобыл тем, кто ценит Мечту Что другим подарил, у себя я краду Вместе с тем не забыл я себя похвалить: Видно, правильно жил, раз теперь инвалид И раз тошно теперь от своих же стихов, от своих же потерь, что принять не готов Свято верил я в то, что мой правилен путь, что единственный, что я не должен свернуть Будет ли стоять дом, раз фундамента нет? Вот я — пред рубежом неистраченных лет Я стою здесь пустой — всё рассыпалось вмиг. Отозвался грозой мой панический крик Ты не думай о том, что полезно другим Мешай водку с вином Люби, смейся, твори Будь раз в месяц богат, а живи на гроши Постигай авангард и бесстыдно греши Не спеши быть святым, не страдай, не реви Раз умрёшь молодым, ты хотя бы живи

2020-04-02 23:21:49

20

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

ELena Filimonova

Ты большой молодец, Егорушка))) У тебя очень хорошие стихи

Відповісти

2020-06-02 14:04:06

1

Corry T'Erickson

👌✨👏👏Я поражен этим стихотворением😄 Приятно и легко читать, как и ваши другие стихотворения. Смысл точно отражается в каждой строфе. ✨

Відповісти

2020-07-05 16:13:12

1

Nadine Tikhonovitch

Это достойное произведение👏

Відповісти

2020-07-24 16:19:30

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12498

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4903