ключ к разгадке
До конца доиграй ты на пользу другим, Доложись, довставай и умри молодым Додыши, дорисуй этот блеклый эскиз Ты забыл его суть — привык называть "жизнь" Медленно летят дни. Смог бы раньше сказать что такие стихи ты захочешь писать? Недожил, недобыл тем, кто ценит Мечту Что другим подарил, у себя я краду Вместе с тем не забыл я себя похвалить: Видно, правильно жил, раз теперь инвалид И раз тошно теперь от своих же стихов, от своих же потерь, что принять не готов Свято верил я в то, что мой правилен путь, что единственный, что я не должен свернуть Будет ли стоять дом, раз фундамента нет? Вот я — пред рубежом неистраченных лет Я стою здесь пустой — всё рассыпалось вмиг. Отозвался грозой мой панический крик Ты не думай о том, что полезно другим Мешай водку с вином Люби, смейся, твори Будь раз в месяц богат, а живи на гроши Постигай авангард и бесстыдно греши Не спеши быть святым, не страдай, не реви Раз умрёшь молодым, ты хотя бы живи
2020-04-02 23:21:49
20
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
ELena Filimonova
Ты большой молодец, Егорушка))) У тебя очень хорошие стихи
Відповісти
2020-06-02 14:04:06
1
Corry T'Erickson
👌✨👏👏Я поражен этим стихотворением😄 Приятно и легко читать, как и ваши другие стихотворения. Смысл точно отражается в каждой строфе. ✨
Відповісти
2020-07-05 16:13:12
1
Nadine Tikhonovitch
Это достойное произведение👏
Відповісти
2020-07-24 16:19:30
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1844
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4793