самым лучшим поэтам, всем и каждому
найпухнастіший з котиків
Поэзия — лезвие в лепестках, фигурные вазы для фраз хаотичных Становятся ярче, сильнее слова в тугом окаймлении строчек ритмичных Поэзия — меч, и она же — цветы, Но горе тому, кто решится бездумно места заполнять в строфах текстом, любым, чтоб главное рифма была позаумней Поэзия стерпит, увы, злобу дня, прогнётся под моду и под графоманство, и заново кто-то, "талантом" звеня, толпу поразит табуном диссонансов Послушай, стихи ведь — не продуктивность, не цех, не конвейер, не циферблат Бесплодна "повышенная активность", когда посредственен результат Поэзия — пёстрые витражи, а качество — точно не дело вкуса. Старайся, работай, твори от души, Пока производят, штампуют искусство
2020-07-22 13:58:56
12
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
whitekat
Красиво очень 💖
Відповісти
2020-07-22 14:30:36
1
Роман Евсиков
егор ты такой умничка горжусь тобой
Відповісти
2020-07-22 15:09:40
1
Шима Суда
😮👏🤩
Відповісти
2020-09-20 15:18:17
Подобається
Інші вірші поета
сегодня Sempervivum метаморфозы пайетки низкокачественной поэзии
Інші поети
Ms. Nothing
@ms_nothing
Shantilly
@Shantilly
Юрий Voituk
@yura2016_voituk
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3980
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4917