самым лучшим поэтам, всем и каждому
Поэзия — лезвие в лепестках, фигурные вазы для фраз хаотичных Становятся ярче, сильнее слова в тугом окаймлении строчек ритмичных Поэзия — меч, и она же — цветы, Но горе тому, кто решится бездумно места заполнять в строфах текстом, любым, чтоб главное рифма была позаумней Поэзия стерпит, увы, злобу дня, прогнётся под моду и под графоманство, и заново кто-то, "талантом" звеня, толпу поразит табуном диссонансов Послушай, стихи ведь — не продуктивность, не цех, не конвейер, не циферблат Бесплодна "повышенная активность", когда посредственен результат Поэзия — пёстрые витражи, а качество — точно не дело вкуса. Старайся, работай, твори от души, Пока производят, штампуют искусство
2020-07-22 13:58:56
12
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
whitekat
Красиво очень 💖
Відповісти
2020-07-22 14:30:36
1
Роман Евсиков
егор ты такой умничка горжусь тобой
Відповісти
2020-07-22 15:09:40
1
Шима Суда
😮👏🤩
Відповісти
2020-09-20 15:18:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1753
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9419