самым лучшим поэтам, всем и каждому
найпухнастіший з котиків
Поэзия — лезвие в лепестках, фигурные вазы для фраз хаотичных Становятся ярче, сильнее слова в тугом окаймлении строчек ритмичных Поэзия — меч, и она же — цветы, Но горе тому, кто решится бездумно места заполнять в строфах текстом, любым, чтоб главное рифма была позаумней Поэзия стерпит, увы, злобу дня, прогнётся под моду и под графоманство, и заново кто-то, "талантом" звеня, толпу поразит табуном диссонансов Послушай, стихи ведь — не продуктивность, не цех, не конвейер, не циферблат Бесплодна "повышенная активность", когда посредственен результат Поэзия — пёстрые витражи, а качество — точно не дело вкуса. Старайся, работай, твори от души, Пока производят, штампуют искусство
2020-07-22 13:58:56
12
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
whitekat
Красиво очень 💖
Відповісти
2020-07-22 14:30:36
1
Роман Евсиков
егор ты такой умничка горжусь тобой
Відповісти
2020-07-22 15:09:40
1
Шима Суда
😮👏🤩
Відповісти
2020-09-20 15:18:17
Подобається
Інші вірші поета
стишок про кошечек метаморфозы стишок про зиму сегодня
Інші поети
Jason Fairhurst Wall
@forever_is_always_now
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4795
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2431