перед сном
Не медли, приступай, ведь если отойдёшь, То спросишь у себя как часто ты живёшь Сдавай, пиши, не стой, Страдание и плач не видно за стеной физических задач Работай сотню лет и множь свои труды Чтоб не искать ответ где во всём этом ты... И чтобы перед сном не слышен был твой крик: так крошится стекло построенных витрин Пусть кажется, что жив, но всё сложней играть — От собственной души непросто убежать... Но всё-таки рискни. Сверхпродуктивным будь, И может даже жизнь удастся обмануть. (Не проиграна война. Мечтай сейчас, не жди. Жизнь у тебя одна Ты у себя один и можешь выбрать сам Определяй маршрут, Только открой глаза, чтобы увидеть путь)
2020-10-10 22:46:49
7
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5009
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9167