Erklähr mir.
Erklähr mir wie fallen die Blätter, wie riechen besehligend Blumen, wie schön ist das ruhige Wetter, wenn fährst du zusammen ins Grüne. Erklähr mir wie scheinen die Sterne, am Himmel ziehen die Wolken, wie langsam verschwindet die Ferne. und blickt sagenhaft Regenbogen. Erklähr mir was noch ich nicht sage- und mehr ,was noch uns geblieben? Und ich bloss nicht in der Lage- erklähren was ist das Gefühl-diese Liebe.
2021-09-23 19:27:38
4
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Sergei Germanchuk
Скажи мне как падают листья, как пахнут цветы,как прекрасна погода когда мы вместе едем на природу. Расскажи мне как сияют звезды движутся облака по небу. как исчезает даль и выглядит сказочная радуга .Скажи мне, что я ещё забыл сказать и что нам ещё осталось .А я просто не могу рассказать какое это чувство любовь! (Google Translation)
Відповісти
2021-09-24 04:19:00
1
Sergei Germanchuk
@Тианна Ридак ,Скажи мне как падают листья, как пахнут цветы и так далее. ... А я просто не могу объяснить это чувство-любовь!
Відповісти
2021-09-24 04:26:06
Подобається
Тианна Ридак
@Sergei Germanchuk Спасибо 👍🙏
Відповісти
2021-09-24 05:16:35
1
Інші поети
Anna Tykholiz
@westofcoast
Темрява
@Temnuy_voron
EmmaGolfild
@EmmaGolfild
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
2
2014
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3309