Вірш до книг. Яку я колись напишу!
Shadar Navi
(18+)
Моя зоря о півночі , згасло світло твоє Небесна моя, тлію і я. Мрію вітрами північними, прахом розвіятись Щоб душу зустріти твою Моя зоря о півночі, згасло світло твоє І поряд тліє серце моє . Серце що каменем стало на вік Все ще болить як в ту саму мить Коли Зоря моя , небесним вогнем Спалахнула і згасла… Назавжди один. Одна мить, один день, одна тисяча літ Все всеодно , для сердця що каменем стало навік. Адже все ще болить , як в ту саму мить Коли Зоря покинула цей проклятий світ . Сяйво зорі врятувало життя. Небесним вогнем все спаливши дотла. Все те зло що у темряві лісу ,чекало на безневинную душу. Забирало можливість душі , спочивати спокійно вночі. Ціною життя , все спалила дотла Моя кохана, пвнічна зоря . Все що палало , відновить життя, Через довгі роки важкого буття . Забудуть чого так жадала душа, Знайти своє щастя в зелених лісах. Ворожнеча та злоба охопить цей світ, Прийде зима, королівства падуть. Все що було, відтвориться знов, Спалахи світла, темряви біль. Дзвін серця розбитого, почує земля , Тільки в цей раз віддасть, своє сяйво юна Зоря.. Духи покинули королівство моє. Мороком тиші ,охоплено все! Сморід вогоню окропив - мирні землі , ліси Перетворивши життя на погань одну Смуток і біль , компаньйон мій на вік. Втрачене кохання ,надія на мир, Все життя що мало бути колись Тепер з порожнечею пліч о пліч я йду Зоряне сяйво для меня лиш дзвін , Розбитого серця та вирви в душі .
2023-09-30 21:28:00
3
0
Інші вірші поета
Бажання серця Самотність Вірш лісу 5 Вірш лісу 3
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6679
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16844