Сповідь
Пишу листа, до тебе мила. Бажаю, душу сповідати свою . Про почуття що серце ріжуть. Про поцілунків спогадів вночі . Про дотик пальців твоїх ніжних, Що ласку тілу дарували. Про очі що як темна ніч, Віддавали спокій на світанку. Про дзвінкий сміх, що мені ти посилала. Про слова! Що не вистачило духу, Сказати на прощання … Кохаю! Кохаю я безмежно. Час.. Час з’їсть , всіх спогадів світлину. Коли в очах погасне світло, Залишусь я і лист, недописаної мрії…
2023-12-07 21:28:50
2
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3382
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4645